Раніше здавалося, що все, що мене оточує, - повна фігня, а попереду - все класне і найкраще. А зараз здається навпаки, що повна фігня - попереду, а все класне і найкраще вже позаду.
Здається, я визріла до написання мемуарів.

Останні дні життя на "опоздняках" знаменуються ( Read more... )

До кожного свого фільму я завжди ставився як до останнього, бо розумів, що його теж заборонять. І тому потрібно було в кожному фільмі, який я вже знімав, сказати все, що я хочу. Тому кожен з моїх фільмів трохи занадтий щодо нормального процесу. Жест кожного фільму бароковий, надзвичайний, може, я вкладав забагато в кожний фільм. Якби знати, що ( Read more... )

Вперше співала народним звуком без страху, бо поруч був гарний викладач-народник - Катерина Кінах. Майстер своєї справи, в минулому - солістка хору Верьовки (в мене є дуже гарні записи).
Голос народний зазвучав.
Я спробую до неї перевестися. Єдиний момент, який мене дуже непокоїть - це реакція моєї вчительки з академічного вокалу. Вона ж завжди мені ( Read more... )

Завтра пятница - нарешті! Салфеджио!!! Любимая, неповторимая, агрессивная Марь-Ванна вновь окунет меня в леденящую прорубь своего присутствия. Это пока единственное, что меня держит в тонусе.
Еще следует подумать над тем, не перевестись ли мне к другому педагогу по вокалу. Но уже завтра. А сегодня буду спать. Утро вечера мудренее - мама всегда

Моя дорогая Оксана Анатолиевна, за которой я полгода назад рыдала крокодиловыми слезами вот зде, теперь мой педагог по вокалу. Принимаю поздравления. :)
Взялась она за меня в этот раз по серьезному. Оказывается, одних только резонаторов не достаточно. Надо еще смыкать связки и при этом держать опору. Мама дорогая. Нет, я согласна, конечно. Но после ( Read more... )

( Read more... )

я хочу, щоб було тихо, 
щоб вікна змовчали вперше
і на піаніссімо дихань
ми вивчили світу межі
я хочу заслухати вечір
романси його забуті
не знати бажання втечі
і розчарування люті
я хочу коритись тиші
її світотворчій силі
я хочу піднятись вище
того, що в моєму стилі

Тепер моя любов від тебе не залежить.
Вона моя. Тобі дарую смак.
Легкий туман, вона вже не пожежа.
Тече за береги, за пазуху, навспак.
Ти переповнений спокійним спогляданням,
Рятуєш свій усталений режим.
Лінивий сон - твоє мені зізнання,
Що я не та, напевно. Менше з тим.
Моя любов від тебе не залежить.
Нехай принизиш, вимастиш, віддаш.
У неї є, як ( Read more... )